ШВЕДСЬКА КІРУНА - БЛИЗНЮЧКА КРИВОГО РОГУ

У шахтарському місті Кіруна на півночі Швеції ідбувся 19-­й великий Конгрес TICCIH з вивчення та збереження промислової спадщини. Від України його учасниками стали доценти кафедри туризму та економіки Криворізького педагогічного університету Володимир Казаков та Вікторія Пацюк.

Крім участі в конгресі, наші земляки також ознайомилися з об’єктами промислового туризму в Кіруні, методикою організації екскурсій на діючі гірничі підприємства, технікою та методикою проведення таких екскурсій.

За словами науковців, подібність гірничих об’єктів Кіруни до Кривого Рогу дозволяє застосовувати отриманий досвід і в Україні, зокрема, в нашому місті.

Володимир Казаков поділився з «Пульсом» своїми враженнями від подорожі до Скандинавії.

­ Володимире, як ви потрапили на цей форум? Я знаю, що думку побачити, як розвивається промисловий туризм в інших країнах світу, ви виношували давно.

-­ Організація ТІССІН існує з 1973 року. ТІССІН переводиться як міжнародний комітет зі збереження індустріальної спадщини. Подібні конгреси проходять у різних містах світу. Перед цим охочих збирали в Чилі та Канаді. Але це дуже далеко. А тут Європа, доїхати простіше.

А головне, я давно хотів побувати саме в Кіруні. Це шведське місто -­ прототип Кривого Рогу. Хоча і набагато менше за розмірами та чисельністю людей (в Кіруні мешкає приблизно 18 тисяч людей ­- прим. авт.). Там є великі поклади залізної руди, такі ж само кар'єри, як і у нас, провалля, збагачувальні фабрики, хвостосховища, відвали та шахти.

Видобуток покладів залізної руди тут розпочався в 1900 році. Схожість з Кривим Рогом ще й у тому, що там теж розростається зона обрушення. У зв’язку з цим майже половину міста переносять на іншу локацію. Тобто будується зовсім нова Кіруна. І це ще не все, чим вона приваблює мене. Саме це місто зробило найсерйозніший крок у розвитку в Європі шахтного туризму.

­ Знаю, що у Кіруні не тільки спускають туристів у шахту, а й проводять численні заходи. Це так?

-­ Так, там на горизонті -­540 створений підземний музей, де є кафе, зала для конференції та перегляду фільмів. Часті там і виставки гірничої техніки.

­ Шахта є власністю приватних осіб?

­- Ні, вона в державній власності. Та шахта вирішила, мабуть, заробляти на цьому додаткові кошти. Кожного дня вона приймає по 200­-300 туристів.

Крім того, у них не клітьовий, вертикальний, спуск, як в наших шахтах, а гвинтовий. Люди сідають не в кліть, а в автобус на 40 осіб. Далі він по спіралі, поступово, метр за мет­ром, спускається під землю на нижню точку.

­ Це більш безпечно?

-­ Звичайно, це безпечніше. І навіть зручно. І ти не боїшся забруднитися, все стерильно. І жодних підписів про безпеку праці, жодних інструкторів. Все спрощено, тобто для людей.

Виходиш з автобусу, а там ілюмінація всюди, світ різних кольорів. Відчуття, що ти знаходишся глибоко під землею, проходить. Яскраві кольори, немов ти потрапив на свято.

Все можна фотографувати та знімати на відео. Гідами є працівники підприємства. До шахти є доступ для дітей шкільного віку.

­ А на якому горизонті ведуться роботи в шахті?

­- На горизонті ­-320 ведеться активний видобуток залізної руди. У них теж постійно чути мікровибухи. Місто здригається від них.

­ Кар’єри теж бачили?

­- Об’єкт промислового туризму №1 поблизу міста Елліваре -­ величезний мідний кар’єр AІTIK. Від Кіруни до кар’єру треба їхати 120 кілометрів на південь.

Загальна тривалість екскурсії з Кіруни становить 6-­7 годин. Кар'єр доволі великий ­- дов­жина 3,5 км, ширина до 1,3 км.

­ Що там можна побачити цікавого?

­- Що показують на кар’єрі: саму чашу з видової точки, величезний екскаватор з ковшем об’ємом 45 метрів кубічних. Після спуску на неглибокий робочий горизонт ­ ділянку з проведенням вантажних робіт, де працює гігантських розмірів екскаватор, який завантажує породу в кузови величезних автомобілів фірм Komatsu та Caterpillar.

У гірничо­-транспортному цеху екскурсантам дають можливість підійти та залізти в ці великовантажні автомобілі, побувати в кабіні Caterpillar.

­ Тобто екскурсантів не обмежують у пересуванні?

­- Якихось спеціально обладнаних оглядових майданчиків на кар’єрі немає, увесь огляд ведеться з пагорбів обваловок технологічних доріг та ділянок.

Якогось великого контролю за туристами немає, екскурсанти вільні в своїх рухах, ніхто не бігає і не волає, куди можна, куди не можна. Все можна фотографувати та знімати на відео. За статистикою у літній сезон (травень-­жовтень) кар’єр відвідують по 2-­3 тисячі туристів на місяць.

­ Повернемося до конгресу. Ви розповідали учасникам про Кривий Ріг?

-­ Так, з боку багатьох науковців і промисловців ми відчули зацікавленість. Ми взяли з собою багато презентаційного матеріалу, так що показати було що.

­ Ви теж були у списку доповідачів? Яким досвідом ділилися?

­- Переважно я розповідав про маршрути індустріальної спадщини, які пов'язані з Україною. Виділив 13 маршрутів, на яких йде видобуток кам'яного вугілля, заліза, марганця, вапняка, граніту, бурштину, газу та нафти.

Конгрес проходив у великому культурному центрі. Це абсолютно нова будівля. Там багато залів, в яких великі екрани. Ми коли виводили картинку, люди сиділи немов зачаровані. Україна ­- це дійсно велика скарбниця. Для багатьох це було відкриттям.

­ Ваша колега Вікторія Пацюк про що робила доповідь?

-­ Її доповідь була присвячена втратам індустріальної спадщини. Зокрема, тих об'єктів, які постраждали внаслідок російської агресії.

Нам потім говорили, що це жахливо і про це треба зараз кричати для того, щоб було багато зацікавлених людей у тому, аби після війни надати допомогу нашій країні у відновленні індустріальної спадщини.

­ Що винесли з подорожі до Швеції?

-­ У Швеції питання відвідування працюючих підприємств вирішено повністю. Екскурсії платні, вони добре інформаційно та логістично організовані, є спеціально підготовлені гіди.

Тобто промисловий туризм є, і це туризм на діючі підприємства. Це є фантастичним і реалістичним прикладом для Кривого Рогу. Отримані нами знання є важливими для розвитку промислового туризму в Україні та Кривому Розі, справи вивчення та збереження індустріальної спадщини з їх ревіталізацією для потреб громади та туризму.

Єгор Добридень

22.10.2025