Вбивцям дитини можуть дати довічне
У Кривому Розі розпочався суд над жінкою, яка разом зі своїм співмешканцем убила свого 4-річного сина. Обом загрожує довічне ув’язнення.
Ця новина облетіла не лише криворізькі ЗМІ, а й всеукраїнські. Справа резонансна. Багато хто запитує: доки подібне буде відбуватися в нашому цивілізованому суспільстві? Думаю, доти, доки на лаві підсудних поруч із убивцями дітей не сидітиме ще хтось.
У ту ж клітку в суді разом із цією матір’ю з Інгульця та її співмешканцем треба посадити й ту жіночку зі Служби у справах дітей Інгулецького району, яка зобов’язана була контролювати цю родину. Адже ця сім’я, без сумніву, перебувала на обліку.
У вбивці, за словами сусідів, було четверо синів, хоча скрізь писали лише про трьох однорічного, дворічного та того самого чотирирічного, якого вбили. Але в Анастасії (так звуть підсудну) був ще один - дев’ятирічний, і її позбавили батьківських прав на нього. А раз позбавили, вона мала перебувати на обліку як неблагополучна мати. І вона, і її сім’я мали бути під особливим контролем.
А що ми бачимо? Жінка забирає трьох малолітніх дітей і виїжджає з квартири своєї матері, що на старому Інгульці, до орендованої квартири в новому мікрорайоні на тому ж Інгульці. Там із нею, за словами сусідів, по черзі жили троє чоловіків. Останній - переселенець.
За рік ніхто з сусідів жодного разу не бачив її 4-річного сина - його не випускали на вулицю, тож про існування хлопчика ніхто навіть не здогадувався. Дуже рідко вона виходила надвір із двома іншими дітьми - приблизно раз на два місяці.
- Я живу через стіну від цієї родини, але ніколи не бачила їхнього старшого, 4-річного сина, розповідала сусідка. - За цілий рік дитина жодного разу не виходила на вулицю. Вона зрідка гуляла з двома меншими дітьми (одному десь рік, іншому два). Я ніколи не чула, щоб у тій квартирі хтось сварився чи кричав на дітей. Якось я до них заходила, принесла дитячий одяг від онучки. Спитала, як звуть дітей. Вона відповіла: молодший Ваня, середній Сергійко, старший - Саша. Але Сашу я того дня не бачила. Найменшого вона тримала на руках, другий стояв поруч. Повторюю: старшого я не бачила жодного разу. Знала, що він є, але думала, що живе у бабусі. А вони, виявляється, не випускали його з дому.
Старший Саша, як з’ясувалося, постійно зазнавав побоїв і від матері, і від її співмешканців. Напевно, тому його й не випускали щоб люди не бачили синців. Під час слідства стало відомо, що дитину били цілий тиждень за те, що взяв без дозволу хліб і печиво. І забили до смерті. Він мучився тиждень і зрештою помер від побоїв.
- А як ви дізналися, що вони вбили дитину? - запитали ми у сусідки (вбивство сталося на початку липня цього року - прим. ред.).
- Мати дітей викликала «швидку», - відповіла жінка. - Було близько третьої ночі. Приїхали медики - хлопчик мертвий. Вони одразу викликали поліцію. Приїхало чотири екіпажі. Вбивцю вивели з дому близько п’ятої ранку. Дітей забрали, відвезли до лікарні. А співмешканець Насті втік. Свідки казали, що тіло дитини було синє від побоїв, а ручка сильно вивернута. Один із поліцейських, коли вийшов надвір, навіть запалити не міг - так у нього тряслися руки. Вони до смерті забили цього малюка. Напевно, закривали рот, щоб не кричав. Кажуть, що перед смертю дитина мучилася два тижні, а мати викликала «швидку» лише тоді, коли хлопчик уже помер.
І тут знову постає питання: чому за цілий рік, відколи багатодітна мати жила в орендованій квартирі, соцслужба жодного разу не перевірила цю родину? Ніхто не відвідав квартиру, не подивився, у яких умовах живуть діти, чи мають вони все необхідне, чи їх годують, вдягають, чи не ображають. Чому не опитали сусідів? Чому не поцікавилися, чому мати, позбавлена батьківських прав на старшого, не водить дітей у поліклініку, чому 4-річний син не ходить до садочка, чому його не випускають на вулицю, а з меншими виходять лише раз на два місяці?
Одні суцільні «чому».
Зрештою, ця «зозуля» отримувала державні виплати на дітей чому ніхто не перевірив, на що вона їх витрачає? Хтось взагалі знав, що вона переїхала до орендованої квартири? Хтось із соцлужби знав, що, маючи трьох маленьких дітей, ця нелюдь змінила трьох чоловіків, які могли бути ким завгодно - навіть педофілами?
Я не стверджую, що районна Служба у справах дітей загалом погана. Але там працює конкретна людина, яка мала опікуватися цією сім’єю. І саме ця людина теж повинна нести відповідальність. І коли це станеться, тоді, можливо, діти в неблагополучних сім’ях перестануть гинути. Бо будьякий злочин можна було б запобігти.
Вбивць судять за статтею 115, їм загрожує довічне ув’язнення. Поки що Анастасію позбавили батьківських прав на двох інших її дітей.
Олена Чернічкіна
08.10.2025