Не такі страшні чужі воші, як свої гниди

Деякі наші підприємці не гребують заробляти буквально на всьому. Нещодавно, наприклад, у Києві, коли місто зазнало масованого обстрілу і метро не працювало, приватні перевізники підняли ціни в рази: доїхати від вокзалу до центру коштувало вже не триста гривень, а тисячу.

А тепер повернімося до Кривого Рогу. Спека стоїть неймовірна. У парку імені Федора Мершавцева, неподалік від Човнової станції, розташований єдиний у місті пляж, де можна нормально позасмагати і покупатися. Так, офіційно відкритих пляжів у Кривому Розі немає. Але саме тут і дно безпечне, і пісок чистий, і вода в річці проточна, та ще й можна покататися на човнах або байдарках. Одним словом -­ усе для відпочинку.

От тільки питної води там немає.

Автор цих рядків ще пам'ятає часи -­ і це було не так давно, -­ коли в парку працювали питні фонтанчики. А в дерев'яному теремку ще до війни можна було купити воду, квас, пепсі й навіть пиво. Сьогодні він зачинений.

Тепер воду в парку можна придбати лише в одному кафе (до найближчого магазину йти далеко). На фото -­ чек: півлітрова пляшка «Моршинської» там коштує 65 гривень, або приблизно 1,5 долара. Для порівняння: в Ізраїлі, де вода справді має особливу цінність, пів літра мінеральної коштує близько одного долара. Приблизно стільки ж ­ і у США, попри значно вищий ніж в Україні рівень доходів населення.

Мимоволі виникає запитання: власники кафе вважають, що коли парк носить ім'я поміщика, то й відпочивають у ньому виключно найбагатші мешканці Кривбасу? Адже в оптовій закупівлі така пляшка води коштує близько 10 гривень.

Ніколи не була прихильницею Симона Петлюри, але тут доречно згадати його відомий вислів: «Не такі страшні чужі воші, як свої гниди».

До речі, поруч із цим кафе нині демонтують колишній танцювальний майданчик. Можливо, незабаром там з'явиться ще один заклад громадського харчування.

Олена Черничкіна

01.07.2026