День сурка місцевого розливу

6-1Існує таке поняття, як «Повний набір малосімейки». Це коли на подвір’я заїжджає швидка допомога, а потім поліція. І так кілька разів на день.

Мій знайомий завжди мене переконує, що не у всіх «малосімейках» мешканці ­ асоціальні люди. І не всі ведуть паразитичний спосіб життя та постійно розпивають на крихітній кухоньці спиртні напої. Я неохоче погоджуюся. Адже в мене є приклади для іншої думки з цього приводу. Хоча…

Дійсно, серед них є пристойні люди, які в силу життєвих обставин не змогли придбати житло з більшою квадратурою. Чи воно дісталося їм у спадок, і вони з фінансової неспроможності чи просто за звичкою не хочуть нічого міняти. Але я про тих, хто взагалі марнує життя і нічого корисного суспільству не приносить. І не хоче приносити.

Розклад дня для них ­- незмінний. Зранку -­ похмілля, потім сидіння на лавці з приятелями та обговорення стратегічного плану, як дістати міцні напої.

У нас один такий бігає, постійно хапає за рукава сусідів і просить гроші на ліки. Інші ходять невеликими групками, і у них такий вигляд, наче всі їм винні. Ті ж, хто вже похмелився у найближчому кафе, де постійно наливають, відчувають себе героями і роблять спроби когось дістати.

Біля ганку кафе двоє дівчат незрозумілого віку, які чекають на своїх нетверезих кавалерів і просять їм теж налити. Вся ця компанія потім переміщується на подвір’я біля малосімейки і там влаштовує справжній карнавал. З бійками, розпиванням спиртних напоїв та обов’язковою нецензурною лайкою.

Такі посиденьки бувають і у вихідні дні. Моя знайома якось сказала, що вона не заздрить їхнім другим половинам. Можливо, у дружин були плани на ці вихідні: прибратися, сходити в магазин чи повести кудись дитину. Але благовірний, який вже добряче хильнув о сьомій ранку, тепер нетранспортабельний.

Ви б бачили, як вони розбігаються у різні боки, коли на подвір’я заїжджає автомобіль з представниками ТЦК та поліцією. Одного, правда, якось спіймали, почали розбиратися, а він ледь на ногах тримається. У свої тридцять п’ять він виглядає на всі п’ятдесят. Затриманий пляшку ледь тримає у руках, що вже говорити про зброю.

Якась жінка кричить, що і картоплю треба комусь в армії чистити, і військові машини мити, і просить, щоб порушників спокою забрали.

-­ Він кожну ніч включає гучну музику і слухає з друзями. Мій чоловік ходив до них розбиратися, а вони йому ніс розбили, -­ скаржиться жінка.

-­ Це не до нас, -­ чоловік у військовій формі і балаклаві відвертається від неї.

­- А вони ще російську музику слухають, ­- приводить останній аргумент сусідка.

­- Напишіть заяву своєму дільничному, -­ відповідає поліціянт і поспішає сісти в автомобіль.

-­ Писала кілька разів, але нікому нічого не треба, -­ розводить руками жінка.

Автомобіль без вікон виїжджає з подвір’я. І вже через п’ять хвилин суворі чоловіки збираються знову на лавці, щоб обговорити пережите товаришем по чарці. Якого ледь не забрали у «штурмовий батальйон».

На роботу жоден не поспішає, а тому через деякий час всі розходяться. У них ­ сонна година. Попереду ще вечір і ніч, коли можна знову відірватися на повну.

Близько о дев’ятої вечора, коли ще діти бігають на майданчику, знову чути відбірний мат. Це ­- наші старі знайомі. Робиш зауваження, затихають, але на нетривалий час.

І коли вже всі нормальні люди розходяться по домівках, починається друга серія карнавалу. Крики, бійки, сльози дружин, які роблять спроби витягнути свого коханого п’яничку з порочного кола. І це все під час війни.

Хтось тихим голосом кричить з восьмого поверху, що він викличе наряд поліції. У відповідь дорослі бешкетники пропонують невдоволеному мешканцю дев‘ятиповерхівки спуститися у двір і з’ясувати стосунки на місці.

Нарешті приїжджають правоохоронці, з’ясовується, що у когось розбита голова. Слідом заїжджає швидка. Повний набір, про який я говорив на початку статті.

На когось заповнюють протокол, комусь зашивають голову, а хтось біжить за черговою пляшкою. О третій годині ночі все затихає. Але це обман.

Десь врубається гучна музика і з «малосімейки» ллється російська попса. Я знаю, що вранці все повториться, адже життя продовжується, і кожний проживає його, як хоче. Чи може… День сурка й тільки….

Кирило Корсунський

03.06.2026