Віктор Легун: « Фінські студенти постійно щось придумують»

В останні роки широкої популярності в галузі освіти набула масштабна програма Європейського Союзу Еразмус+. В рамках цього проєкту йде фінансування обміну студентами, викладачами та молоддю. Крім того, вона дозволяє безкоштовно вчитися за кордоном, отримувати стипендію, брати участь у стажуванні чи волонтерських проєктах.

Виконуючий обов’язки директора Криворізького технологічного фахового коледжу ДУЕТ Віктор Легун побував у складі української делегації у Фінляндії, де місцеві освітяни ділилися перевагами та досвідом участі в програмі Еразмус+.

­ Вікторе Трохимовичу, чим вас зацікавила програма Еразмус+?

-­ Одразу хочу сказати, що сьогодні програма Еразмус+ має велику популярність у світі. Переважно в ній беруть участь студенти вишів, але є місце і для таких коледжів, як наш. Тобто там, де є передвища освіта.

Все що є в цій програмі, потрібно і нам. Для того, щоб стати учасником проєкту, в коледжі був розроблений план методико­практичної діяльності. Ми розпланували: навчання, екскурсії, передачу та отримання досвіду. Зацікавленість в програмі і в тому, що в її рамках можна покращити матеріально­технічну базу навчального закладу. І це теж вагомий аргумент на користь Еразмус+.

­ Розкажіть про вояж до Скандинавії, що побачили нового? І що вас приємно вразило?

-­ У Фінляндії ми побували в багатьох містах, де є заклади, пов’язані з освітою і наукою. Там зовсім інші підходи до навчання. Я б сказав, там все набагато простіше. Як у спілкуванні, так і в підходах до навчального процесу.

Наприклад, візьмемо університет прикладних наук Метрополія. Це -­ найбільший університет прикладних наук Фінляндії, розташований у столичному регіоні. Заклад спеціалізується на бізнесі, культурі, технологіях та охороні здоров'я.

Уявіть, Метрополія пропонує понад 70 програм бакалаврата та магістратури (багато з них викладаються англійською мовою) і має 4 сучасні кампуси. Там навчається більше 16 тисяч студентів.

Фінансування закладу здійс­нюється через мера міста, хоча кошти надходять з державного бюджету. Гроші йдуть на оплату праці та інші потреби закладу.

­ Вікторе Трохимовичу, а що вас приємно вразило?

-­ Скоріше, здивувало. Наприклад, університету потрібна нова асфальтована дорога. В даному випадку навчальний заклад безпосередньо проводить лабораторні дослідження. І працює над тим, як покласти асфальт так, щоб його не міняти ще років сто. Тобто вони виступають активними учасниками проєкту разом із підрядниками.

У них є навіть власна спеціальна лабораторія цементу, яка існує на великих площах. А це 200 квадратних метрів. Є лабораторія льоду, де вони досліджують всі новітні процеси, лабораторія асфальту.

І звичайно, віяння часу та необхідність ­- працююча лабораторія з виготовлення дронів. Там студенти разом із викладачами і науковцями розробляють систему захисту своєї держави від агресора. Ви пам’ятаєте, що Фінляндія нещодавно вступила в НАТО. Але це ніяк їх не заспокоює, вони говорять, що в першу чергу хочуть покладатися на власні сили.

Самі лабораторії достатньо практичні, просторі, з найсучаснішим обладнанням. І це теж завдяки Еразмус+.

Ще згадав одну лабораторію, котра нагадує квартиру. Вона буквально на­пхана всілякими датчиками, такий собі аналог «розумного будинку». У студентів є можливість експериментувати, вносити щось нове та збирати матеріал для власних наукових робіт.

А ще там є лабораторія для майбутніх лікарів. Там багато манекенів, медичних приладів та операційних столів, загалом все, щоб можна було практикуватися.

­ Що з профорієнтаційною роботою у фіннів?

­- Ця робота теж поставлена на потік. Не повірите, профорієнтаційна робота починається ще з дитячого садочку. Дітям розповідають про різні професії, переваги. І готують до того, що вони колись будуть працювати, і це добре у всіх відношеннях. Це не тільки високооплачувана робота, а ще й заможне і спокійне життя. А також можливість реалізувати себе у будь­якій професії.

Відносно подібних закладів, як наш, то хочу сказати про те, що випускника, який не вніс жодної раціоналізаторської пропозиції, неохоче беруть на роботу. Тим паче, він ще довго не отримує диплом про закінчення коледжу. Вони там весь час працюють над відкриттям чогось.

­ У підсумку ­ чим закінчилася освітянська подорож?

­- Ми заключили меморандум про співпрацю та профорієнтацію, про вдос­коналення та зміцнення вже наших лабораторій. В планах ­ проведення відеоконференцій з фінськими освітянами на предмет обміну досвідом. Активно у цьому полі працюють в ДУЕТі, до складу якого входить наш фаховий коледж. Тепер ми залучатиме до цього процесу і наших викладачів та студентів.

У планах також співпраця через програму Еразмус+ з іншими європейськими країнами і навіть Африкою. І ще хотів додати ­ у наших фінських друзів дуже хороше ставлення до українців, вони все розуміють, співчувають і готові завжди підтримувати нашу країну.

Єгор Добридень

03.06.2026