Із найдешевшого перетворився на найдорожчий ринок міста
Ось уже майже 20 років я їжджу на роботу на 44-й квартал. І давно вже зрозуміла, наскільки мені пощастило, що наша редакція знаходиться в північній частині міста, а не в південній. Тому що, коли робоче перевезення, я їду на роботу в напівпорожньому транспорті, тоді як ті, хто працює в іншому боці, «штурмують» маршрутки, тролейбуси й автобуси. Дорога з роботи додому - та сама історія.
Але є два будні дні - середа та п’ятниця, коли комунальний транспорт, що їде на північ, дорогою заповнюється пенсіонерами (хоча й не вщент). Вони їдуть на ринок, що «на двадцятому». Чому вони туди їдуть, адже зараз чи не в кожному будинку є магазин? Найімовірніше - за звичкою. Адже колись давно цей ринок був колгоспним, і сюди привозили екологічно чисту продукцію із сіл. І торгували нею самі селяни. Усі продукти були смачними й дешевими, тому сюди й їхали люди з усього міста, як зараз їдуть на ринок у Довгинцевому.
Офіційна назва ринку «на двадцятому» - «Північний», але його так ніхто не називає. Що на ньому можуть знайти пенсіонери, які шукають продукти дешевше, - ось у чому питання? Тут давно перестали торгувати селяни - цим займаються перекупники, готові здерти з людей останню копійку. Ціни адекватними не назвеш - вони вищі, ніж на інших міських ринках. Особливо «перекупи» нахабніють щодо м’ясних і молочних продуктів.
Тому сенсу їхати на ринок «Північний», наприклад, із 95-го кварталу, немає жодного. Але всі ці роки, що я їжджу на роботу, щосереди та щоп’ятниці разом зі мною їдуть і криворізькі пенсіонери. Так і хочеться їм сказати: «Люди, змінюйте свої звички, на цьому ринку давно вже вам з вашими пенсіями «ловити» нічого!»
Олена Черничкіна
29.04.2026