ЧОМУ «ШВИДКА» НЕ ЇДЕ НА ІНГУЛЕЦЬ

Мешканці Інгульця скаржаться на незадовільну роботу бригад екстреної медичної допомоги. Зокрема, наш читач Євген Петров розповів, що в березні у нього різко підвищився тиск. Дружина викликала «швидку», але чекали понад дві години й так і не дочекалися. У результаті приїхав син пенсіонерів і власним автомобілем відвіз батька до лікарні.

«Чекали на «швидку» шість годин»

І це далеко не поодинокий випадок. Скільки саме доводиться чекати на «швидку», ингульчани розповідають на Facebook­сторінці «Інгулець»:

•Лідія Яремчук: «У мами був тиск 260. «Швидка» приїхала лише через три години. Інгулець залишили напризволяще. Що людям робити -­ лягати й помирати?»

•Віта Крисенко: «Ми з сином­інвалідом чекали вісім годин. У нього важка форма епілепсії. А що могло статися за ці вісім годин?»

•Олександр Бес: «Місяць тому біля «АТБ» на проспекті Перемоги, на скейт­парковій зоні, дитина впала і зламала руку. «Швидку» чекали 2,5 години».

•Анна Андріївна: «У бабусі стався інсульт. «Швидка» їхала три години. Паралізувало лівий бік, тиск був 220/100. Слава Богу, у «тисячці» за місяць її більш­-менш поставили на ноги. Хоча б одну бригаду нам дали на Інгулець! Ми знаходимося буквально «на краю географії» Кривого Рогу, для нашого району це просто необхідно! Будь ласка, зверніть на нас увагу!»

•Олександр: «При серцевому нападі ми чекали «швидку» 1 годину 40 хвилин. А одна жінка взагалі народжувала вдома».

•Аліна Сластін: «Мій брат сильно порізав ногу. Мама з ним приїхала на Інгулець із села (16 км), але мало того, що «швидкої» не було, так ще й першу допомогу не надали. Відправили до 8­ї міської лікарні своїм ходом».

•Анастасія Матяж: «Минулого тижня викликала «швидку» дитині ­ температура була 40,2⁰С. Приїхали приблизно за 30 хвилин»

•Ольга Ільчук: «Викликала «швидку» о 18.20, приїхали о 21.35».

•Світлана Краснощок: «Ми шість годин чекали на «швидку».

•Наталія Полторацька: «Викликала «швидку» мамі о 12.34, приїхали о 20.45. Сказали, що їхали з 44-­го кварталу».

Кадровий дефіцит

В березні 2000 мешканців Інгульця підписали колективне звернення щодо неналежної роботи швидкої медичної допомоги, яке написала місцева жителька Альона Пітомцева до обласної адміністрації, в Департамент охорони здоров’я, адже міська станція екстреної медичної допомоги (структурним підрозділом якої є підстанція №8, що обслуговує Інгулець та прилеглу територію) хоч і знаходиться в Кривому Розі, але підпорядковується не місту, а області.

Звернення було розглянуто, відповідь ­ отримана. Її надав генеральний директор обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Радій Шевченко. У ній, зокрема, міститься інформація, що стосується як самого Інгульця, так и всього Кривого Рогу. І ця інформація, на жаль, не оптимістична.

Зокрема, в отриманій відповіді зазначається, що Криворізька станція екстреної медичної допомоги (ЕМД) наразі працює в умовах гострого кадрового дефіциту: станом на 1 квітня 2026 року забезпеченість медичними кадрами становить лише 57%. Для порівняння: якщо до 2022 року надання догоспітальної медичної допомоги на території обслуговування станції (Кривий Ріг та прилегла територія ­ прим. ред.) забезпечували 79 виїзних бригад ЕМД, то у 2022-­2026 роках їх кількість скоротилася наполовину ­ до 37­-39.

Основною причиною цього, як повідомляє Радій Шевченко, стали масові звільнення працівників та виїзд медичного персоналу (переважно жінок з дітьми) за межі країни. Так, у період з лютого 2022 року по березень 2026 року на роботу було прийнято 196 середніх медичних працівників, тоді як звільнилося 298 осіб.

Один фахівець на всю підстанцію, але норм дотримуємся

Робота підстанції №8 наразі здійснюється в умовах критичного кадрового дефіциту. Якщо на початку 2022 року дев’ять парамедиків, які займали 13,25 посад із 19,5 штатних, забезпечували повноцінне функціонування трьох бригад ЕМД, то станом на 1 квітня 2026 року в підрозділі фактично працює лише один фахівець, переведений за власним бажанням з іншої підстанції міста.

П’ять працівників перебувають у відпустках по догляду за дитиною та, за результатами опитування, не планують повертатися до виконання професійних обов’язків найближчим часом.

У зв’язку з цим адміністрація станції вимушена щодобово направляти для роботи на підстанцію №8 по 2-­3 бригади ЕМД з інших підстанцій Кривого Рогу, де кількість бригад також скоротилася у два і більше разів.

Крім того, для тривалих транспортувань хворих із ж/м Інгулець до спеціалізованих медичних закладів міста додатково, за можливості, залучаються виїзні бригади з підстанцій Металургійного та Центрально­Міського районів.

«Відповідно до наказу МОЗ України №176 від 13.02.2026 року, рекомендований базовий орієнтовний норматив забезпечення населення становить ­ одна бригада ЕМД на 15 000 осіб. З урахуванням чисельності мешканців ж/м Інгулець (близько 35 000 осіб), територію в середньому обслуговують три виїзні бригади ЕМД, що відповідає рекомендованому нормативу», -­ йдеться у відповіді.

За даними щоденного аналізу роботи підстанції №8 у березні 2026 року середньодобова кількість викликів становила 20­23. Із них: критичні виклики ­- 0,5%; екстрені ­- 63,8%; неекстрені -­ 35,7%. Необґрунтованими за фактом виявилися 50,4% викликів. Для госпіталізації було доставлено 31% пацієнтів.

Пацієнти з гострим коронарним синдромом, гострим порушенням мозкового кровообігу та тяжкими травмами госпіталізуються до профільних відділень, розташованих в інших районах міста, з дотриманням маршрутизації та принципу «терапевтичного вікна» у 100% випадків.

Відділення закрили, хворих везуть за 35­-80 км

У багатопрофільній лікарні №17, що на Інгульці, у свій час були закриті гінекологічне та пологове відділення, а згодом ­ через кад­ровий дефіцит ­ інфекційне (для дорослих і дітей) та педіатричне відділення.

Це змушує бригади ЕМД щодоби транспортувати від трьох до восьми пацієнтів на відстань 35­-80 км до лікувальних закладів Кривого Рогу, зокрема, до міських лікарень №1, №2, №7, №16, дитячої лікарні №4, пологового будинку та інших.

Тривалі транспортування об’єктивно збільшують час перебування бригади поза межами району та впливають на оперативну доступність для наступних викликів.

Крім того, щоденно фіксується значна кількість викликів, які за своїм характером не потребують екстреної медичної допомоги. У березні 2026 року їх частка в окремі дні становила до 30-­50% від загальної кількості звернень.

Усі хронічні пацієнти після виїзду передаються для подальшого нагляду до Центрів первинної медико­санітарної допомоги (ЦПМСД).

«Значна частка неекстрених звернень (35,7%) та необґрунтованих викликів (50,4%) свідчить про недостатню ефективність роботи первинної ланки та схильність населення використовувати «швидку» як заміну сімейному лікарю», ­- відзначив Радій Шевченко.

В першу чергу ­- екстрені виклики

Постановою КМУ №1271 від 16.12.2020 р. «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» норматив прибуття бригад ЕМД для неекст­рених викликів не встановлений.

На такі звернення направляються лише вільні бригади, які не виконують критичні або екстрені виклики. При цьому середній час прибуття на неекстрені виклики становив 1 годину 13 хвилин.

«Це свідчить про те, що мешканці отримують медичну допомогу вдома досить швидко, не докладаючи зусиль для самостійного звернення до лікувального закладу чи сімейного лікаря. Це створює ілюзію доступності «поліклініки на колесах», але водночас блокує роботу служби ЕМД для порятунку життів, ­ йдеться у відповіді генерального директора обласного Центру екстреної медичної допомоги. ­ Служба екстреної медичної допомоги не працює ізольовано. Навантаження на бригади безпосередньо залежить від ефективності роботи ЦПМСД, доступності сімейних лікарів та належної маршрутизації пацієнтів.

Відповідно до чинних нормативних документів, бригади ЕМД повинні здійснювати виїзди насамперед на критичні та екстрені стани. Загострення хронічних захворювань без ознак невідкладності мають вирішуватися на рівні первинної ланки.

На жаль, хворі часто ігнорують звернення до територіального ЦПМСД, а консультаціям і лікуванню в сімейного лікаря віддають перевагу виклику бригади ЕМД за принципом: «Приїдуть, подивляться та щось вколять».

Транспортування на госпіталізацію пацієнтів, які не потребують постійного моніторингу стану здоров’я, також переважно здійснюється бригадами ЕМД, а не санітарним транспортом територіального ЦПМСД. Такі випадки відволікають сили та засоби служби ЕМД від виконання її прямих обов’язків».

Викликайте «швидку допомогу» лише в разі крайньої необхідності

Ситуація з поповненням штату парамедиків залишається вкрай складною. Навіть за умови виплати мотиваційних надбавок критичний дефіцит кадрів зберігається через відсутність фахівців на ринку праці.

У відповіді говориться, що постійна участь бригад ЕМД у ліквідації наслідків ракетних ударів та дронових атак створює критичне психологічне навантаження на персонал. Попри використання засобів індивідуального захисту (бронежилетів та шоломів), щоденний ризик для життя та здоров’я залишається визначальним чинником, що знижує привабливість роботи в системі ЕМД.

На жаль, серед безповоротних санітарних втрат серед цивільних медичних працівників в Україні під час війни домінують саме працівники екстреної медичної допомоги.

У періоди знеструмлення медичний персонал змушений самостійно підіймати медичне обладнання на верхні поверхи та організовувати складне транспортування лежачих пацієнтів. Це створює надмірне фізичне та психологічне навантаження, що також знижує привабливість роботи в системі ЕМД. Серед 41 випускника Криворізького медичного коледжу 2026 року немає жодного мешканця ж/м Інгулець або Широківського району, що ускладнює залучення нових фахівців до роботи на підстанції №8.

«Служба екстреної медичної допомоги ­ це ресурс для рятування життя. Ми закликаємо мешканців району виявляти громадянську відповідальність та викликати бригаду ЕМД лише у випадках, коли стан дійсно загрожує життю, ­ підсумовує Радій Шевченко. ­ З приводу загострення хронічних захворювань (підвищення артеріального тиску, хронічного болю тощо), підвищення температури тіла, легких травм, отримання довідок, виписування рецептів чи виконання призначень необхідно звертатися до сімейного лікаря, до Центру первинної медико­санітарної допомоги або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги лікувального закладу/травмпункту».

Він зазначив, що адміністрація Центру та колектив Криворізької станції ЕМД продовжують докладати максимальних зусиль для надання екстреної медичної допомоги населенню в межах наявного ресурсу, на межі фізичних можливостей та під загрозою постійних обстрілів.

Підготувала Олена Черничкіна

29.04.2026