Невигадані історії про зимню риболовлю

Зима в Кривому Розі -­ час, коли водойми покриваються кригою, а рибалки виходять на лід за своїм підлідним щастям. Морозний ранок, тиша над водою і легке потріскування льоду створюють особ­ливу атмосферу, в якій кожна рибальська історія стає маленькою пригодою. Хтось приходить за трофеєм, хтось -­ за спокоєм та спілкуванням, а хтось -­ просто за можливістю провести день на природі.

Нижче -­ серія коротких замальовок про зимову риболовлю на річках і водосховищах Кривого Рогу: від ранкових уловів на Карачунівському водосховищі до нічних експериментів на Інгульці, від несподіваних зустрічей з карасем до дружніх суперництв на Лозуватці. Кожна історія показує, що риболовля взимку ­- це не лише спорт, а й терпіння, дружба та радість спілкування з природою.

Щука під Новий рік

Ця подія трапилася перед самим Новим роком -­ 31 грудня. В той день Сергій пішов на риболовлю на Карачунівське водосховище. Було мінус десять, і тиша ­- ніби вся природа завмерла.

Сергій прийшов «просто посидіти», без великих надій. Та саме опівдні поплавок різко пішов униз. Щука взяла впевнено. Поки витягував -­ зібрався цілий «глядацький зал». Рибу зважили, сфотографували (на фото) і… відпустили. Увечері Сергій казав, що це був його найкращий новорічний подарунок.

Лозуватський марафон

У Лозуватці зимова риболовля ­- ніби спорт. Як тільки лід накриває Інгулець, сюди їдуть рибалки з усього Криворізького району та, в першу чергу, з Кривого Рогу. Бо сюди можна доїхати, навіть як немає автомобіля, на маршрутці.

Одного морозного ранку двоє друзів-­криворіжців посперечалися: хто швидше спіймає рибу. Перший сидів на одній лунці, другий міняв місце кожні 10­-15 хвилин. До обіду переміг «мандрівник» з десятком окунів. Але ввечері вони з другом все одно разом варили юшку. Бо на льоду головне ­- не перемога, а компанія.

Карась, якого ніхто не чекав

Усі прийшли на річку Саксагань за окунем. Блешні дрібні, снасті легкі. І раптом -­ важкий, повільний рух. Думали, що зачеп. А з лунки з’явився карась, та ще й пристойний.

­- Він що, не знає, що зараз зима? -­ жартували рибалки.

Виявилося, карась стояв у глибокій ямі й «прокинувся» на прикормку.

Нічний кльов

Не кожен наважиться залишитися на льоду після заходу сонця. Але ті, хто залишився, кажуть: ніч -­ особлива. Ліхтарі, зорі над головою і тиша, яку порушує лише поплавок.

Саме вночі на Південному водосховищі (розташованому вздовж лінії траси водогону, що поєднує річку Інгулець та інші джерела води з Кривим Рогом) іноді виходить судак. Риба бере обережно, майже невидимо. І коли ти її витягуєш, здається, що виграв маленьку, але дуже чесну битву.

Доброта на льоду

Рибалки часто не лише ловлять рибу, а й допомагають одне одному: підштовхують бур, діляться снастями, радять місця з активним кльовом.

-­ Тут головне не улов, а спільнота, -­ каже Олена, яка прийшла з дітьми до чоловіка, котрий рибалив на Карачунах.

Навіть мороз не заважає спільним посмішкам і розмовам, які зігрівають краще за термос із чаєм.

Ангеліна мовчазна

04.02.2026