ВЕЛИЧ ПОДВИГУ ГЕРОЇВ-ВИЗВОЛИТЕЛІВ
9 Травня український народ відзначає найбільш значну дату в історії нашої держави День Перемоги.
Велика Вітчизняна війна завдала багато горя, болю і непоправних втрат. Завдяки мужності та героїзму захисників Вітчизни, країну не лише відстояли в смертельній боротьбі, а й відбудували з руїн та попелу.
74 роки минуло відтоді, і нині ми згадуємо тих, хто ціною власного життя виборов перемогу, хто жертвував найдорожчим заради миру на нашій землі, щоб більше ніколи ранкову тишу не розривали кулеметні черги, не проливалася людська кров, щоб наша Україна була вільною від будьякого завойовника.
Саксаганська організація ветеранів прагне вшановувати тих, хто воював. Згадаємо тих, хто мешкає в нашому районі і хто самовіддано наближав жадану перемогу.
КРИВОНОСОВА Валентина Яківна, 12 квітня 1919 р. н. Під час війни медсестра 84го медсанбату 158СД 39А, старшина медслужби, інвалід ВВВ І групи, має звання підполковника.
КРИВОШЕЯ Катерина Миколаївна, 23 лютого 1925 р. н. У 17 років закінчила курси санітарів і пішла на фронт. З 1941 р. зарахована до 223ї дивізії 3го Українського фронту, визволяла Югославію, Німеччину. Після війни працювала в колгоспі ланковою.
КУРАКІН Ілля Павлович, 9 серпня 1921 р. н. Партизан НовгородВолинського партизанського загону об'єднання Шитова. Має орден Вітчизняної війни ІІ ступеню, медалі «За мужність», знак «Партизанська слава», ще 11 медалей.
КАРПОВ Микола Дмитрович, 19 квітня 1926 р. н. Воював на 2му Білоруському фронті, 120го стрілецького полку, рядовий. Брав участь у визволенні Польщі (міст Гдиня та Данциг), на підступах до Берліна був важко поранений, додому надійшла похоронка, що пав смертю хоробрих. Трудовий стаж 55 років, з яких 27 років відпрацював на шахті ім. Артема. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, медаллю «За відвагу», всього 35 медалей.
КОРОЛЬОВ Василь Іванович, 17 березня 1926 р. н. Воював з Японією на 2му Далекосхідному фронті. Нагороджений орденом «За бойові заслуги», медаллю «За перемогу над Японією».
ШЕВЦОВА Марія Федорівна, 25 травня 1924 р. н. Закінчила курси медсестер і у перші дні війни була направлена на 4й Український фронт у військовий шпиталь. Брала участь у визволенні Сталінграда, Польщі, Чехословаччини, Німеччини. Має поранення. Форсувала Дон, перепливала Волгу на плоту з 26 пораненими. Перемогу зустріла у місті Ротиборг, демобілізувалася у жовтні 1945 року. Нагороджена медалями «За бойові заслуги», «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Германією».
КРИВЕНКО Іван Леонтійович, 10 жовтня 1926 р. н. Війну зустрів у Білорусії, коли йому виповнилося 17 років. На фронті вивчився на кулеметника, далі воював у Прибалтиці, був поранений, після лікування знову на фронт. 2,5 місяця штурмував базу фашистського флоту. В період 19511957 рр. служив у Румунії. Має орден Вітчизняної війни, медалі «За мужність» та «За бойові заслуги».
ГРІБАНОВ Іван Прохорович, 22 грудня 1924 р. н. З березня 1944 р. воював на 1му Білоруському фронті. Визволяв міста Ковель, Варшаву, Познань, Берлін. Має орден Вітчизняної війни, медалі «За відвагу», «За Берлін», ще 17 медалей.
ПІДБУРТНА Іраіда Василівна, 28 лютого 1925 р. н. З 16 років працювала у канцелярії НКВС. В 19411945 рр. була поштаркою військової цензури, має контузію. Війну закінчила у Кенігсберзі.
ЧЕШЕНКО Євген Юхимович, 18 вересня 1925 р. н. На фронті з березня 1944 р. Воював на 2му Білоруському фронті 65ї армії. Визволяв Білорусію, Польщу, місто Росток, брав участь у боях на Нарвському плацдармі. Демобілізувався у 1950 році. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, медаллю «За мужність».
ГОНЧАРОВ Віктор Андрійович, 29 липня 1925 р. н. Курсант 351го стрілецького полку. Визволяв Угорщину, Австрію, Чехію. Нагороджений орденами Вітчизняної війни та «Знак Пошани», медаллю «За мужність».
МІРОШНИЧЕНКО Микола Захарович, 2 січня 1927 р. н. На фронті з 1944 р., воював на 2му Білоруському та 2му Українському фронтах у складі 90ї дивізії прикордонного полку військ МВС, супроводжуючи вантажі на фронт. У Чехословаччині, в місті Опава, прийняв бій. Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медаллю «За відвагу», має 18 медалей.
ДЕРЕВ'ЯНКО Марія Костянтинівна, 20 травня 1927 р. н. На фронті з 1941 р., медсестрасанітарка. Після поранення потрапила до шпиталю в Ленінграді, де перебувала до кінця війни.
СКАЛЄВА Зоя Іванівна, 5 листопада 1925 р. н. Має медаль «За оборону Ленінграда» і красноармійську книжку, датовану 12.09.1943 р.
ЛИСЕНКО Олена Павлівна, 5 червня 1922 р. н. До війни вступила в медичне училище в місті Благовєщенськ на Амурі. Після 3го курсу закінчила курси зв'язківців і була зарахована до жіночого батальйону, який пізніше перекинули в Манжурію.
Від імені Саксаганської районної організації ветеранів бажаємо всім ветеранам і громадянам нашого міста міцного здоров'я, стабільності, трудового настрою, оптимізму, матеріального добробуту. Разом ми подолаємо будьякі негаразди. Зі святом, любі мешканці нашого міста! Пам'ятаймо без минулого немає майбутнього.
Голова Саксаганської районної ветеранської
організації ветеранів В.М. МАЙСТРЕНКО