Ремонт, який не гріє

В усьому світі в газетах і журналах існують постійні рубрики: «Світське життя», «Мода», «Краса», «Подорожі» тощо. Теми, які надихають, лікують і мотивують. У нашій же газеті основними залишаються теми, які давно час закріпити під рубрикою «Комунальні проблеми». І головна з них у зимовий період -­ опалення.

Якщо порівнювати з минулим роком, не можна не визнати: ситуація в цьому плані стала кращою. Більшість будинків тепло отримали, хай і не завжди тієї якості, про яку мріють мешканці. Але, як то кажуть, дякуємо й за це.

Втім, нинішня історія, що сталася в будинку №2 по вулиці Ігора Новицького (Металургійний район), вирізняється навіть на тлі звичних комунальних сюжетів.

РІК ТОМУ

Зазвичай сценарій наших публікацій стандартний: виїзд на місце, порив, холодні батареї, фонтани води й прохання втрутитися.

Цього разу проблема формально була вирішена ще торік. Принаймні, саме так це називається у звітах. Але як саме її «вирішували» і що сталося після цього ­ саме це й потребує розголосу.

У жовтні минулого року, одразу після подачі тепла, у цьому п’ятиповерховому будинку в районі Соцміста з’явилися дим, пара та калюжі гарячої води.

Місцева мешканка Анастасія Олександрівна однією з перших забила на сполох, побачивши біля під’їзду калюжу.

Це була п’ятниця, близько 16.00. Дзвінок у тепломережу результату не дав: робочий день добігав кінця, і, як повідомили телефоном, чекати приїзду бригади вже не варто було. На прохання направити аварійну службу хоча б для перекриття води, у відповідь запанувала тиша.

Аварійники приїхали лише в понеділок.

За три дні стіни будинку повністю просякли вологою. Під’їзд, у якому розташована квартира нашої читачки, став сирим, на стінах і сходових маршах з’явилися тріщини.

Тепловики припустили, що проблема може бути зовсім не в опаленні, а в трубах водоканалу, і поїхали.

Втім, довго гадати не довелося. Вода була гарячою ­ факт, який не потребує наукового ступеня для розуміння. Працівники «Кривбасводоканалу», які прибули до аварійного будинку, цілком очікувано підтвердили: це не їхні комунікації.

Після цього тепловики повернулися, розкопали ділянку та замінили кілька фрагментів труби. Ситуація нібито стабілізувалася. Батареї гріли наполовину ­ але для нашого міста це вже звична норма.

ІСТОРІЯ ОТРИМУЄ ПРОДОВЖЕННЯ

У цьому опалювальному сезоні спочатку все виглядало цілком прийнятно ­ в квартирах було тепло. Але з часом температура в трубах почала знижуватися, а в деяких квартирах батареї й зовсім стали холодними.

Формально винною виявилася обслуговуюча будинок керуюча компанія «Сітісервіс», хоча, за словами самих мешканців, причина банальна ­ нестача тиску в трубах.

Під’їзд знову став вологим, вікна на перших поверхах почали запотівати, на стінах з’явилася пліснява. Чергове звернення до тепловиків дало стандартну відповідь: поривів немає, відключень немає, параметри підвищені.

Ось тільки в квартирах тепліше не стало.

Переломним моментом став візит Анастасії Олександрівни до квартири на першому поверсі, де мешкає пенсіонерка Галина Василівна. Побачене важко назвати інакше, ніж комунальним жахом: мокрі вхідні двері, іржава ручка, шпалери, що відпали, чорна пліснява на стінах, меблі, розбухлі від вологи настільки, що шафи перестали відчинятися.

Конструкція будинку передбачає наявність технічного люка в квартирах перших поверхів. Люк, який знаходиться в оселі пенсіонерки, був відкритий і заповнений гарячою водою. Відео з цим «басейном» надіслали тепловикам. Ті приїхали, провели розкопки й за кілька годин поїхали.

РЕМОНТ, ЯКИЙ БІЛЬШЕ СХОЖИЙ НА ІЛЮЗІЮ

Повернувшись увечері додому, мешканці побачили ті самі ями, заповнені водою, і ті самі холодні батареї. Водночас тепловики відзвітували: ремонт завершено, опалення подано. На запитання, що саме було зроблено, відповіли коротко ­ встановили хомути.

Як саме хомути встановлювалися в ямах, повних гарячої води, залишилося загадкою. Можливо, хтось із бригади має навички підводного плавання ­ інформації про це у відкритих джерелах немає.

На прохання відкачати воду, оскільки в квартирах першого поверху вона вже підбиралася до люків, відповіли чесно: техніки для відкачування у підприємства немає.

Після повторної відеофіксації та звернення «нагору» дозвіл усе ж надали ­ воду відкачали. І тут з’ясувалося найцікавіше: труб під водою не було, до них під час попереднього приїзду так і не докопалися.

Згодом ремонт усе ж завершили: замінили ділянки труб, однак якість зварювання, за словами людей, залишає бажати кращого. Станом на сьогодні опалення в будинку є. Ями біля будинку ­- теж. Засипати їх, як пояснили фахівці, не планують ­ «на випадок чергового пориву».

P.S. Станом на 22 грудня з ями з трубами знову йде пара.

Сергій Тихонов

24.12.2025