Чому листоноша не приносить пенсію

Микола Нікітін ­- 67-­річний пенсіонер. Коли 1986 року держава покликала його ліквідувати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, він, не замислюючись про те, що може отримати смертельну дозу радіації, відгукнувся на поклик.

Коли у 2015 році держава покликала його, на той момент ­ 57-­річного, взяти участь в антитерористичній операції зі звільнення Донбасу, він пішов на фронт добровольцем, не думаючи про те, що може загинути.

А коли почалася повномасштабна війна в 2022 році, і були покликані обидва його сини, вони не ховалися, бо так їх виховав батько.

Але настав час, коли самому Миколі Миколайовичу знадобилася допомога від держави. Воно й зрозуміло: роки беруть своє і з'являються проблеми зі здоров'ям. Ліквідатор аварії на ЧАЕС та учасник АТО Микола Нікітін отримав у 2020 році, а потім у 2023­-му два інсульти. Після другого не зміг повністю відновитись ­ зараз він погано ходить, спираючись на тростину.

Цього року Микола Нікітін вирішив перевести свою пенсію з банку на пошту -­ до банкомату без сторонньої допомоги йому важко дійти, а листоноша має приносити гроші додому. І з січня цього року пенсія почала приходити йому на «Укрпошту».

-­ Мій батько отримує пенсію 8-­го числа, -­ розповідає старший син Нікітіна Віталій (він, відслуживши 2,5 роки, був комісований з армії, і сьогодні воює на мирному фронті ­- працює шахтарем). - Але ні в січні, ні в лютому, ні в березні листоноша йому її не принесла. Йому довелося самому йти на пошту. Я пішов би, але мені, самі знаєте, не віддали б пенсію батька.

А йти туди ­- далеко. Справа в тому, що років десять тому, коли можновладці разом з іноземними партнерами проводили в нашій країні низку реформ (правоохоронної системи, системи охорони здоров'я та освіти тощо), не оминули вони стороною і державне підприємство «Укрпошта». Суть усіх їхніх реформ, і ми тепер це розуміємо, щоб скоротити виплати з державного бюджету на соціалку. Саме цього вимагав головний кредитор нашої країни -­ МВФ.

Під гарячу руку реформаторів, як вже говорилося вище, потрапила і «Укрпошта». У сільській місцевості багато її відділень було закрито, і тепер туди раз на тиждень, якщо дозволяє погода, якщо є чим заправити машину і якщо є сама машина, їздить пересувне поштове відділення.

Не оминула реформа і міста: поштові відділення почали зачинятися через одне (щоб не платити за комунальні послуги та інші супутні витрати), а листонош скоротили, переклавши обов'язки на тих, що залишилися.

Зачинили і п/в 78, що на мікрорайоні Індустріальний, де й мешкає Микола Нікітін. І це просто нонсенс. Тому що мікрорайон -­ величезний, складається він із дев'ятиповерхівок, у яких проживають тисячі людей. І тут більше нема пошти. Наразі мешканці цього мікрорайону їздять на п/в 57 на мікрорайон Гірницький. Але проблема полягає в тому, що транспорт туди майже не ходить. З Індустріального до пошти можна під'їхати тільки маршруткою №295 (із зупинки, до якої можна доїхати тролейбусом, йти до поштового відділення далеко).

Микола Миколайович, нагадаю, ходить із паличкою, у зв'язку з чим йому вийти з дому проблематично, не те що дійти до Гірницького. Щоб під'їхати до поштового відділення, йому потрібно довго йти від свого будинку на зупинку. Потім чекати 295 маршрутку. І не факт, що там знайдеться вільне місце для пільговика. А зворотний шлях ще важчий ­ маршрутки не зупиняються, щоб забрати пенсіонера, який самотньо голосує на узбіччі.

Ви запитаєте, а навіщо чоловікові йти на пошту за пенсією, якщо йому її має принести листоноша? Та тому, що ні в січні, ні в лютому, ні в березні вона йому її не приносила!

Взимку пенсіонер сам їздив по пенсію на Гірницький. У холод, дощ, ожеледицю... Намагався на поштовому відділенні дізнатися, чому йому не носять пенсію, але зрозумілої відповіді, за його словами, так і не отримав. При цьому «своєї» листоноші на той момент він так жодного разу і не побачив.

У березні дізнатися, що відбувається, схотів і син Миколи Миколайовича.

­ Добре, що у батька є я, і можу йому дати грошей, якщо пенсія за минулий місяць уже витрачена, а ліки закінчилися, і їх йому необхідно купити терміново. Бо далеко не всі препарати чорнобильцям зараз виписують безкоштовно, як і учасникам бойових дій, ­ каже Віталій. ­ Але це ж не справа, пенсію листоноша має приносити. Тому я і на поштове відділення ходив, і на гарячу лінію «Укрпошти» скаржився.

Йому передзвонили і відповіли, що в березні листоноша до Нікітіна приходила, але їй ніхто не відчинив двері.

­- Але ж батько майже не виходить, його не могло не бути вдома. Тим більше він знав, що йому принесуть пенсію! Ми з ним чудово розуміємо, що у листоноші невелика зарплата, а роботи побільшало, ­- продовжує син пенсіонера. -­ Я не хочу, щоб її звільняли. Але я хочу, щоб вона щомісяця 8 числа приносила моєму батькові пенсію. Я ж не прошу чогось, що виходить за рамки її посадової інструкції. Я не хочу лаятись, хоча всі ці переживання з приводу пенсії довели до того, що у батька підскочив тиск до критичного максимуму. Хочу, щоб між листоношою та моїм батьком встановилися нормальні стосунки.

«Пульс» поговорив із листоношою, яка має приносити пенсію Миколі Нікітіну.

­- Так, у нас виникло непорозуміння з Миколою Миколайовичем та його сином, -­ каже листоноша Марія Клепач. -­ Але я обіцяю, що надалі приноситиму йому пенсію вчасно: головне, щоб у мене був доступ не тільки до квартири, а й до під'їзду (попереднього разу я не змогла потрапити саме до під'їзду). Я 20 років працюю листоношою на п/в 57. За останні п'ять років не мала жодного конфлікту. Після того, як закрили 78-­е відділення на Індустріальному, я почала обслуговувати два мікрорайони. У мене на Індустріальному багато пенсіонерів, є й такі, хто через хворобу взагалі з дому не виходить, хто зовсім самотній. Тому, хоч би яка погода була, я несу пенсію людям, бо розумію, що для багатьох це єдине джерело доходу.

­- Маріє Олександрівно, а проїзд у громадському транспорті вам компенсують? До Індустріального не близький шлях, пішки складно дійти, а потім ще й мікрорайоном пенсію розносити, ­- цікавимося в неї.

-­ Нам з техніки безпеки не можна користуватися громадським транспортом, -­ відповідає.

-­ Ви маєте на увазі, що їхати з грошима у транспорті небезпечно? ­- уточнюємо.

­- Небезпечно з грошима скрізь, ­- пояснює. -­ Був випадок, коли їх намагалися забрати у мене у ліфті. Добре, що він був не сучасний, який при зупинці довго «думає» перед тим, як відчинити двері, а старий. Двері швидко відчинилися, і я встигла вискочити, залишивши в ліфті грабіжника.

Отже, Марія Клепач пообіцяла, що непорозумінь із Миколою Нікітіним у неї більше не буде. Сподіваємось, що вже наступну пенсію пенсіонеру вона принесе вчасно -­ 8 травня.

Але було б набагато простіше і листоноші, та мешканцям Індустріального, якби їхнє поштове відділення відновило роботу.

Олена Чернічкіна

23.04.2025